ЯДС Тема: Яка їжа корисна для мого організму?

1. Мовна вправи

Їжа

⧫ Придумати слова з буквою ж

⧫ З букв ЛЕЕЖ склади слово (їстівне)

Запитання:

 Чи люблять вони желе і чи корисне воно?

  Запам'ятай! Що не надто солодке желе корисне для наших кісток та суглобів.

⧫Прчитай слова:

ЇЖА              БАКЛАЖАН            ЖЕЛЕ           ЖАБА           ЖИР             ІНЖИР 

Запитання:

Що об’єднує ці слова?

 Яке з цих слів зайве? Чому?

 (Для створення дискусійного моменту можна повідомити учням, що жаба в деяких народів теж може бути їжею).

 - Доберіть і запишіть до цих слів ознаки (наприклад: інжир – м’який, корисний, солодкий). 

Гра «Корисно – некорисно»

Експеримент із «солодкою» водичкою.

У чому її шкода?

ЦІКАВО!

 1.Що, відповідно до написів на етикетці, літрова пляшка солодкої газованої води містить велику кількість хімічних барвників та приблизно третину пляшки (!) цукру чи цукрового замінника. 

Експеремент:

  До півлітрової пляшки налийте 400 гр. теплої води, додайте оранжевої фарби, лимонної кислоти на кінчику ножа або аскорбінки, трошки штучного лимонного ароматизатора 

та 150 гр. цукру. 

Скажіть, що

Так приблизно так роблять солодку воду. 

Понюхати цю воду, подивитися на світло, якого вона кольору.

  Запитання: чи готові вони випити таку «водичку»?

 Приблизно так роблять солодку газовану воду, тільки замість цукру додають приблизно третину солодкого цукрового замінника (що шкідливіший за цукор), а барвники додають харчові. 

 Висновк:Таке питво шкідливе для нашого організма 

Альтернатива: склянку чистої прозорої несолодкої води, корисної для росту дитини. 

Перегляд мультфільму «Корисні підказки»

https://goo.gl/BL7VYG

 «Правила здорового харчування»

Необхідно їсти різноманітні продукти.

 Перекушуй фруктами, овочами, горіхами.

 Їсти потрібно вчасно, але не переїдати. 

Їсти потрібно 4 -5 разів на день, але не перед сном. 

Мий руки перед тим, як сідаєш їсти. 

Їж тільки в спокійній обстановці. 

Не їж, якщо ти маєш погане самопочуття.

 Поважай їжу і дякуй тому, хто її приготував. 

Не поспішай під час обіду, добре пережовуй.

Самостійно прочитай казку та  придумай кінцівку

КАРАМЕЛЬКІНО 

Андрійко дуже любив солодощі, а найбільше – цукерки. Він міг з’їсти штук десять за раз, навіть забувши поділитися з іншими. – Цукерки – це добре, Андрійко, але ж потрібно їсти і суп, і котлетки, і овочі, і фрукти, і, звичайно, кашку. Саме вони надають тобі здоров’я і багато сил, – говорила мама. Андрійко їв не досить добре, у тарілці завжди залишалася половина їжі. – Я більше не можу… Нічого не лізе… – промовляв зі стогоном Андрійко. Та тільки вставав з-за столу, біг за цукеркою. Вазочку з ними вже почали ховати по різних шафах, але для Андрія це було навіть цікавіше – він вигадав, що грає в пошук скарбів. А ще він просив бабусю та дідуся, щоб вони завжди привозили солодощі. Та вони вже боялися приходити до внука без гостинців! І на вулиці у друзів можна випросити цукерки… Так і знаходила мама Андрія у нього під подушкою та в шафі обгортки від солодощів. – Звідки ж вони беруться! – охала вона. Одного разу Андрійко знайшов на верхній полиці маминої шафи величезну коробку з шоколадними цукерками. Вона була новенька, мама її купила для святкового столу на Новий рік. Андрійко дивився на коробку аж10 хвилин! Але потім рука сама сягнула по цукерку… 

 – Ай-яй-яй! Як не соромно! – почув хлопчик якийсь тонкий голосок. – Хто це? – злякався він. – Я житель країни Карамелькіно! Навіщо тобі цей шоколад? Ми його взагалі не їмо. У нас все із карамелі. – Ого! Я ж найбільше люблю карамель! – Андрійко озирнувся і побачив на комоді малесенького чоловічка в жовтому костюмі з блискучими карамельними ґудзиками. – Якщо бажаєш, я покажу тобі свою країну. До речі, звати мене Льодяником, – маленький чоловік зробив ввічливий уклін. – А я Андрій! Ну швидше ж помандруймо до твоєї країни!!! – голосно промовив хлопчик. – Може, спочатку покладеш коробку на місце? А то мама засмутиться… – Ну добре, добре, – нетерпляче промовив Андрійко. Тут він відчув, як стає все меншим і меншим, раптом усе закрутилося і через мить він потрапив на вулицю незнайомого міста. Усе навколо – і будинки, і рослини, і навіть тварини та люди були майже прозорими. — Так, тут усе з карамелі. Спробуй, – Льодяник підвів хлопчика до величезного дерева. Андрій відламав маленьку гілочку із трьома листочками. – Смачно! – А ось там клумба з квіточками різноманітних кольорів. Усі – різного смаку. І лимонні, і апельсинові, і м’ятні, абрикосові, вишневі… Усього двадцять п’ять варіантів. – Хочу скуштувати всі! Перший день пройшов швидко та дуже цікаво. Андрійко їв карамель та гуляв містом, катався на карамельних ковзанах на карамельному катку, грав на карамельному дитячому майданчику, залазив на карамельні дерева. Проте вже через три дні Андрієві стало дуже сумно, та ще й животик почав боліти. Він пригадував мамин борщик, гречану кашку і картопляне пюре… Хлопчикові дуже захотілося додому. – Що трапилося? Чого ревеш? Я йду кататися на карамельному катері, пішли разом? – почув Андрій Льодяника. – Не хочу ні катера, ні карамелі, додому хочу… – А хочеш я полечу на карамельному літаку з тобою до країни Шоколаднії ? – Ні, не хочу більше нічого солодкого… Я тепер хочу інших смаків… – Інших смаків? – Льодяник скривився. – Як узагалі цього можна хотіти? Я негайно відправлю тебе додому, якщо тобі у нас більше не подобається! – Льодяник ображено насупився. Хлопчик раптово почав збільшуватися, а все навколо крутитися, доки не злилось в усі кольори веселки. Андрійко стояв біля шафи у себе вдома. Він почув голоси батьків на кухні…. 

Запитання:

- Як Андрійко потрапив у країну Карамелькіно?

 - Чи можна дитині їсти постійно солодке? Чому ні?

 - Чому важливо їсти корисну їжу?